Кубок Чернігова стає все більш популярним. На відміну від першого етапу, в якому основна боротьба проходила в класі повнопривідних автомобілів, оскільки завдяки конфігурації траси, її стан не дозволив моноприводу доганяти чіпкі на складному покритті повнопривідні Міцубіші та Субару, цього разу організатори підготували трасу так, щоб максимально зрівняти шанси усіх учасників.
І це їм вдалось. Траси були дуже ходові та не зажаті. Почувши зауваження до першого етапу, організатори максимально закрили можливість зрізок, що дозволило не тільки зменшити середню швидкість, але й примусило попрацювати над траєкторіями та чистотою кермування. Особливо хотілося б відмітити рівень безпеки на трасі. На трасі працювали близько 60 маршалів — в результаті, при дуже великій кількості глядачів і трасі, що проходила у громадському парку, маршали та міліція спрацювали дуже гарно. Чесно кажучи, було дуже приємно спостерігати, як за відсутності бюджету організатор зміг забезпечити план безпеки в повному обсязі — з підтримкою швидкої допомоги, міліції та пожежників. Особливо це спадало на очі після того, як повернувшись з етапу Чемпіонату України в Кам’янець-Подільському, всі були в жаху від того, що відбувалось на трасі, та організації гонки. Порівнювати рівень цих гонок, мабуть, неправильно, однак це написано до того, що Дмитро Светлічний прислухається до критики, що надійшла після першого етапу, та намагається підвищувати рівень змагання з кожним етапом всупереч відсутності бюджету, ресурсів та статусу заходу, організовуючи змагання на власному ентузіазмі та любові до автоспорту, за який він вболіває.
Нажаль, не відбулась грунтова СД в силу багатьох причин, і із запланованої 2-денної гонки був повноцінним другий асфальтовий день. Ми щиро сподіваємося, що на 3 етапі ми все-таки побачимо, як впорається організатор з підготовкою грунтових допів в мальовничих Чернігівських полях, на яких, за неофіційними даними, заплановано близько 160 км траси.
Тепер про саму гонку. З 33 заявлених учасників на старт вийшло 27. Техком і відкриття проходили на головній площі Чернігова, звідки екіпажі відразу попрямували на ознайомчий проїзд по СД. Усього в гонці було 14 СД, з яких 6 проходили в місті та 8 — на околицях Чернігова. Сумарна довжина гонки складала близько 150 км. Головною відмінністю від аматорських змагань була відсутність слаломів, що приїлися, і штурманських дисциплін — таких як «рівномірність руху». І якщо СД на перекритому в’їзді в місто біля Катерининської церкви чимось нагадував рознесений, але дуже швидкісний слалом, то новий для учасників відрізок у міському парку з вузькою лісовою дорогою і закритими поворотам змусив екіпажі попрацювати над злагодженістю своїх дій. І хоча його довжина не перевищувала кілометра, він буяв прямими з закритими поворотами, які дозволили наблизити учасників до звичних для бойових проїздів відчуттів. Організаторам же вдалося домогтися гарної спортивної складової при максимальній безпеці.
Але не всім підкорився Чернігів. Нажаль, з чернігівськими етапами не щастить Шикову Максиму і Калинчуку Валерію. Якщо на першому етапі Максим втратив коробку, то на другому етапі він зупинився зі стукаючим двигуном. Валерій, що відмовився від участі на Субару, в якій на першому етапі зрізало колісні шпильки, приїхав на бойовий «вісімці», на першій Сд позбувся півосі, але, не здаючись, продовжував участь на одному колесі, борючись до останнього. Однак зламане блокування все-таки зупинила Валеру за 3 СД до фінішу.
А перемогу в абсолютному заліку святкував київський екіпаж Анпилогов Олександр / Толубко Олексій, що виступали на Міцубіші Ево-9. Хлопці приїхали практично прямо з гонки в Кам’янець-Подільському, яку проїхали «нулями», и не перевівши дихання, кинулись одразу до бою. Екіпаж лідирував протягом, практично, усієї гонки та був майже недосяжним для найближчих конкурентів у класі. И хоча на двох СД Сергій Вансович зміг випередити хлопців, цього було недостатньо для того, щоб поборотися за лідерство, й червона Honda CRX зайняла друге місце в абсолюті та перше в класі. Одразу за Сергієм розмістився Хоперія Леван на автомобілі Opel Corsa, який зайняв 3 місце в абсолюті та перше в своєму 2-літровому класі. Особливо хотілося б відмітити екіпаж Андрія Хорольського. На цьому етапі штурманом Андрія виступав його син, який, тільки отримавши ліцензію К1-джуніор, був наймолодшим учасником змагання. І 2-е місце в класі — це перший подіум, який, напевно, запам’ятається йому на все його життя. Сподіваємося, що незабаром під наглядом тата він сяде за кермо самостійно. На радість батька.
Матеріал надано сайтом www.club-subaru.com
Фото : Г. Мазепа
